Життєва подорож з Богом, пастор Генрі Мадава, 23 травня 2019

23 травня, Київ. До столичного Палацу спорту прибувають гості з міст України й зарубіжжя на конференцію церкви «Перемога» -  «Європа наповнена Славою Божою». Двадцять п’ятий  раз  церква гостинно приймає усіх охочих разом, у духовному єднанні,  пережити присутність Божу, бо з першого року свого життя  вона щорічно влаштовує такі конференції, отож нині церква святкує свій ювілей!

Двадцять п’ять років тому мало  кому відомий тоді пастор Генрі Мадава  з кількома десятками  вірян  започаткував у Києві християнську євангельську церкву «Перемога» -  їх сьогодні близько 150 у різних країнах світу. А серед таких імен,  як Ричард  Робертс, Бенні Хінн, Кеннет Коупленд, Хайді Беккер, Даг Міллс, з’явилося й  ім’я Божого проповідника, євангеліста Генрі Мадави. На всіх континентах чули слово Боже з уст цього служителя. У Лондоні й  Карачі, Парижі й Мумбаї, Штутгарті й Бангкокку, Сакраменто й  Банській Бистриці – у десятках міст  знають його, вдячні Богу за зцілення через нього  й знову чекають на одкровення Боже  з його уст. А сьогодні він тут, у місті, яке стало для нього рідним понад три десятки років тому. 

Як і кожного року, пастор відкриває  чергове свято Божої присутності молитвою за Україну та її владу. Нинішня конференція – це своєрідний марафон: упродовж чотирьох днів буде десять служінь, п’ять спікерів з різних країн. Першого дня  проповідує  господар, старший пастор церкви «Перемога»  Генрі Мадава. Своє звернення він назвав: «Життєва подорож з Богом».
Як тільки ми прийняли Ісуса в своє життя, почалася наша подорож  з Господом. У когось вона пішла по наростаючій, у когось то піднімалась, то падала, а  гідного старту не сталося  навіть і  наприкінці життя. Чию життєву подорож можна вважати успішною? Як писав  апостол Павло у листі до Тимофія: «Я звершив добрий подвиг, свій біг закінчив, віру зберіг».
Так і в кожного з нас, дітей Божих, має бути свій життєвий подвиг, за який дамо відповідь по завершенні свого земного шляху. Виконати своє життєве призначення і бути на цьому шляху  з Господом – має бути гаслом життя кожного. Навіть коли довкола тебе атмосфера не зі сприятливих, не дозволяй своїй душі бути залежною від інших, знайди небесні ножиці й  відріж  усі ті мотузки, котрі тебе утримують. Живи так, щоб вінець Божої Слави на твою голову Господь  поклав з радістю.
 Як  апостолу Павлу вдалося  успішно пройти  своє життя? Адже на початку воно було далеким від безгрішного! Та все  різко змінилося від дотику Божого. Такого дотику з Небес на своєму шляху мріє зазнати кожен із нас! Через Ісуса  сила Небес  торкається нас, Божий вогонь єднає нас з Божим престолом – і життя кожного змінюється! Дотик Божий – це своєрідний депозит Божої Сили, що залишається в тобі і через тебе передається іншим.

 Для чого я живу? Для чого я  з’явився в цей світ? Коли апостол Павло аналізує своє життя, він визнає, що на початках був недостойним, оскільки переслідував Божу Церкву. Але благодать Божа змінила його. «Я трудився більше за всіх, втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною». Кожному з нас цей приклад промовляє, що всі мінуси життя долаються благодаттю Божою. Неможливе стане можливим. Не логікою все вирішується, а вірою. Довіряй Богові! Крокуй по життєвій дорозі, повіривши, що благодать Божа йде поруч! 
Щоб стати досконалим в Ісусі Христі, апостол Павло, як зізнається він у листі до колосян, відчайдушно працював, але, втім, не сам, а з Божою силою, яка потужно діяла в ньому. Отже,  не самостійно змагаємось ми в цьому житті, а з допомогою Божої сили. Вона  прагне проявлятись через тебе  в тому середовищі, де ти перебуваєш. Не виключені й страждання на твоєму шляху, однак вони тебе не знищать, ти вистоїш і зміцнишся, тільки не здавайся! Пам’ятаємо(Ісая):  «Не бійся, бо Я з тобою! Не лякайся, бо я – Твій Бог! Я дам тобі сили і допоможу тобі!» Тобі лиш  треба крокувати вперед!
Натхненна проповідь пастора Генрі Мадави перейшла у молитву:
Дух Святий – ось ми! Ми потребуємо Тебе! Дай нам атмосферу Неба! Лий свій дощ Божої Слави!

І Божа  Слава зійшла  на весь зал, Дух Святий вливався у кожне
 відкрите серце, оновленими відчували  себе присутні й не хотіли розходитись. 
Та перший день конференції  підійшов до кінця. А  попереду ще три дні нових зустрічей, нових одкровень, нових наповнень Божою Славою! Свято триває!